Дана Ковач дванадцять років проводить ночі в празькому спальному вагоні й знає кожен скрип на шляху до Відня. Того вечора в службовому купе вона знаходить перев'язаний бечівкою згорток, якого немає в жодному списку. Він теплий на дотик і тихо гуде, а на бірці значиться адреса в Будапешті й термін: до світанку. Антиквар Еліас Бранд, що їхав у сусідньому купе, впізнає печатку: так позначає листи таємна пошта людей, які вміють плавити слова в метал. Кур'єр Лукаш Фара певен, що згорток доручили йому, і не збирається його віддавати. Утрьох їм належить перетнути три кордони, пережити перевірки, пасажирів із надто чемними усмішками й людей у темних пальтах, які знають про посилку більше за всіх. Дана звикла перевіряти квитки, а не довіряти незнайомцям. Але потяг іде тільки вперед, і хтось у ньому давно грає сам за себе.
“Нічний потяг не знає, хто в ньому рятівник, а хто злодій.”
“Довіряти незнайомцю легше, коли в вас одна адреса на трьох.”
“У цьому вагоні кожен везе щось, про що ніколи не розкаже.”
-
Мені сподобалося, хоча кілька героїв лишилися нерозкритими. Чекаю на продовження в будь-якому разі.
Дивитися на Кордон номер три -
Подобається, як розвивається сюжет. Дуже рекомендую.
Дивитися на Кур'єр без квитанції -
BookishSoul, дякую за цей довгий і прекрасний шлях, який ми проходимо разом!
Дивитися на Згорток, якого немає в списках -
Зачепило з перших рядків. Кожна сцена має сенс.
Дивитися на Згорток, якого немає в списках -
Тепла й дуже захоплива історія. Кожна сцена має сенс.
Дивитися на Згорток, якого немає в списках
