Реставратор кіноплівок Люсьєн Вайян звик повертати до життя чужі спогади: склеювати уривки, зчищати цвіль, добирати втрачений колір. Три роки тому він перестав займатися власними. В архіві старої кіностудії в Сен-Верелі йому трапляється безіменна котушка з весільною зйомкою шістдесятих. Наречена на плівці сміється так само, як сміялася його загибла дружина Еліана, і на її зап'ясті той самий браслет, який Люсьєн поховав разом із нею. Збіг? Він починає шукати, хто знімав і кого, і з'ясовує, що в кожного кадру є сторона, яку навмисно вирізали. Допомагає йому архіваріус Ноемі Арно, з якою його пов'язує обережна, незграбна ніжність. Але чим глибше він дивиться, тим ясніше розуміє: хтось у цьому місті дуже не хоче, щоб плівку додивилися до кінця. Йому доведеться вирішити, що страшніше: дізнатися, ким насправді була жінка в кадрі, чи залишитися з тишею, до якої він так звик.
“Плівка пам'ятає все, що люди намагалися забути, потрібно лише вчасно ввімкнути світло.”
“Я склеював чужі життя й не помітив, як розпалося моє.”
“Тиша на старій стрічці гучніша за будь-який крик.”
-
Хотілося полюбити її сильніше, але середина трохи провисає.
Дивитися на Що знала Еліана -
Непогано, хоча мені знадобилося кілька розділів, щоб втягнутися. Усе одно раджу дати їй шанс.
Дивитися на Що знала Еліана -
TheLastChapter, візьміть шматочок тепла від мене на відновлення після фіналу!
Дивитися на Безіменна котушка -
Чесно кажучи, мені дуже сподобалося. Емоції тут щирі.
Дивитися на Безіменна котушка
Схожі книги
