Станція Північного сяйва

Метеостанція «Сольвік» мовчить уже двадцять років, але січневої ночі на пульті гірськорятувальної служби Тромсе спалахує її позивний. Маттіас Хольм, тридцять чотири роки, найкращий пілот зміни, отримує наказ не вилітати: хуртовина, сигнал надто дивний. Він вилітає сам. Північне сяйво над фіордом поводиться неправильно: замість танцюючих стрічок воно складається в сходинки, і кожна опиняється не там, де була секунду тому. Маттіас іде по них через Ісландію до Рейк'явіка й далі на Фарерські острови й скрізь зустрічає людей, які підіймалися раніше й не повернулися. Кожен залишив йому підказку й назвав ціну за неї. Звиклий до розкладів і точки повернення, пілот опиняється там, де немає ні того, ні іншого. Йому належить вирішити, чия свобода дорожча: та, що лишилася на землі, чи та, що відкривається за останньою сходинкою. Позивний усе ще повторюється, і хтось явно чекає на відповідь.

1. Позивний
2. Сходинки, що не стоять на місці
3. Журнал станції
4. Чоловік із лампою
5. Перша сходинка
6. Місто без розкладу
7. Годинник пілота
8. Лавове поле
9. Ті, кого залишили
10. Сігрун підіймається
11. Туман над Торсгавном
12. Маяк, де годинники йдуть назад
13. Катер Бергтори
14. Пропозиція Ельмквіста
15. Остання сходинка
16. Відповідь
17. Лід
18. Розклад із точкою повернення

• 
  LanternReader Жов 30, 2026

  Гарна історія, але деякі діалоги звучать трохи натягнуто.

  Дивитися на Остання сходинка
• 
  LanternReader Жов 30, 2026

  Не міг відірватися. Стосунки між героями прописані дуже добре.

  Дивитися на Годинник пілота