Розділ 15. Між трьох прапорів

Погоня, що розгорнулася в наступні сорок хвилин, нагадувала не так морський бій, як хаотичний, майже абсурдний танець чотирьох сторін, жодна з яких до кінця не розуміла справжніх намірів решти трьох.

«Intrépido» під прапором Вальмари наближався з півдня, явно маючи намір зупинити «Кестрел» для повторного огляду, але був змушений збавити швидкість, коли його курс перетнувся з траєкторією тарифського військового судна, чий капітан, судячи з різкого маневру ухилення, виявився таким же здивованим і роздратованим несподіваною присутністю конкуруючої держави в цих водах, як і вальмарські моряки.

— Вони заважають одне одному, — зауважив Мортен, спостерігаючи за радаром зі зростаючим, хоча й обережним полегшенням. — Жодне військове судно не хоче спровокувати міжнародний інцидент, зіткнувшись з іншим військовим судном на швидкості в спірних водах. Це дає нам дорогоцінні хвилини.

Хейл, однак, не поділяв подібної обережності. Його основний корабель, значно швидкохідніший і маневреніший за військові судна трьох держав, прорвався крізь плутанину, що утворилася, з рішучістю людини, для якої міжнародні наслідки важили менше, ніж втрачена здобич, і почав стрімко скорочувати дистанцію до «Кестрела», ігноруючи протестуючі радіосигнали обох військових суден, що вимагали від усіх учасників погоні негайно зупинитися й надати пояснення.

— Він іде напролом, — доповів Оуен, стежачи за силуетом, що наближався, крізь кормовий ілюмінатор. — Не думаю, що його зупиняють чужі прапори.

— Значить, будемо сподіватися, що коридор нейтральних вод зупинить його там, де не зупиняють прапори, — сказала Єва, вдивляючись у смугу води попереду, позначену на карті Мортена пунктирною лінією без чіткої юрисдикції.

Розрахунок Рафаеля будувався на тонкості міжнародного морського права: жодна з трьох країн не могла офіційно претендувати на нейтральний коридор, а отже, військові кораблі Вальмари й Тарифа, за суворими правилами взаємодії в спірних водах, зобов'язані були сповільнитися на його межі, чекаючи дипломатичного дозволу на вхід, — правило, дотримання якого капітани обох суден, судячи з їхнього видимого коливання на радарі, все ще сприймали серйозно, попри всю абсурдність моменту.

Хейл, утім, не підкорявся нічиїм правилам, крім власних, і коли «Кестрел» увійшов у нейтральний коридор, залишивши позаду нерішуче завмерлі на кордоні військові судна, його корабель послідував за ними без найменшого вагання, стрімко скорочуючи дистанцію до небезпечно близької позначки.

— Він збирається протаранити нас або взяти на абордаж, — крикнула Лейла, спостерігаючи за маневрами судна, що переслідувало. — Ні те, ні інше не виглядає як те, на що має право приватна охоронна компанія у водах, які офіційно нікому не належать.

— Саме тому він і робить це тут, — похмуро озвався Рафаель. — Він думає, що раз води нейтральні, тут нікому буде його зупинити або згодом притягнути до відповідальності.

Він помилявся, хоча зрозуміти це належало не одразу. Корабель Хейла, наблизившись на небезпечну дистанцію, випустив абордажний трос, що зачепився за кормові леєри «Кестрела» з металевим скреготом, який рознісся над водою гучніше за будь-який постріл, і наступної секунди з його палуби на воду спустився моторний човен з озброєними людьми, що попрямував прямо до затиснутого у вузькому коридорі судна команди.

— Рубай трос! — крикнула Єва, і Лейла, озброївшись знайденою тут же на палубі мачете, кинулася до точки кріплення, рубаючи товстий канат із люттю людини, для якої цей трос символізував не просто фізичну загрозу, а весь той тиск, з яким команда стикалася, починаючи з першого візиту Хейла на борт їхнього судна.

Трос лопнув, відкинувши вільний кінець через палубу з такою силою, що ледь не зачепив Мортена, який пригнувся в останню мить, але моторний човен з озброєними людьми Хейла вже був надто близько, щоб розрив абордажного каната зупинив його наближення повністю.

Саме цієї миті — як пізніше описували подію обидва військові капітани у своїх офіційних рапортах, поданих незалежно один від одного й на подив однакових у деталях, — обидва судна, вальмарське й тарифське, одночасно ухвалили рішення, що демонстративне ігнорування міжнародного морського права приватним судном, яке атакує цивільне плавзасіб у нейтральних водах на очах у військових спостерігачів двох суверенних держав, є порушенням значно серйознішим і однозначнішим, ніж будь-яка суперечка про юрисдикцію над затонулим галеоном.

«Intrépido» першим порушив свою нерішучу зупинку на межі коридору, кинувшись вперед навперейми моторному човну Хейла з недвозначним сигналом зупинитися під загрозою застосування сили. Тарифське судно пішло майже синхронно, відрізаючи кораблю Хейла шлях до відступу з протилежного боку коридору.

Хейл, опинившись затиснутим між двома військовими суднами двох держав, які ще хвилину тому ворогували за право першими його зупинити, а тепер несподівано об'єдналися в осуді його власних дій, завмер у нерішучості, яка, ймовірно, вперше за всю операцію змусила його засумніватися у власній невразливості.

— Здається, — тихо промовив Мортен, спостерігаючи за сценою, що розгорталася, з майже недовірливим полегшенням, — ми щойно перетворили трьох ворогів на двох проти одного, і цей один — не ми.

«Кестрел» тим часом продовжував рухатися крізь нейтральний коридор на межі швидкості, не чекаючи результату протистояння позаду, — Рафаель справедливо розсудив, що затишшя, викликане втручанням військових суден, навряд чи триватиме довше кількох хвилин, і що єдиний розумний спосіб скористатися цим часом — збільшити дистанцію настільки, щоб навіть звільнений від переслідувачів Хейл не зміг її надолужити.

— Він виривається, — доповів Оуен, спостерігаючи крізь кормовий ілюмінатор, як човен Хейла, попри попереджувальні сигнали обох військових суден, робить різкий поворот убік, обходячи завмерлі кораблі широкою дугою. — Військові його не зупинили, тільки затримали.

— Затримки нам достатньо, — озвався Рафаель, не відриваючи погляду від компаса. — Ще п'ять миль до зовнішньої межі коридору, де на нас уже чекатимуть води Есперанси-Норте, єдиного з трьох урядів, який поки що не встиг послати проти нас жодного корабля.

Лейла, все ще морщачись від болю в потривоженій завалом нозі, але вперто залишившись на посту аварійних систем, скинула частину баласту, про яку Мортен просив ще на початку погоні, — маневр, що виграв «Кестрелу» додатковий вузол швидкості ціною частини резервного запасу палива, який тепер, утім, важив значно менше, ніж кілька зайвих хвилин фори перед погонею.

Ніхто на палубі не промовляв уголос очевидного — що результат цієї ночі все ще не був вирішений остаточно, що Хейл, який вирвався з-під опіки двох розгублених військових суден, все ще залишався достатньо швидким і достатньо впертим супротивником, щоб надолужити втрачену відстань раніше, ніж «Кестрел» досягне відносно безпечних вод третьої, ще не залученої держави. Але кожен у глибині душі вже відчував різницю між відчаєм перших хвилин погоні й обережною, ще не до кінця оформленою надією, що оселилася на палубі разом із першими по-справжньому яскравими променями світанку.