Розділ 14. Обман розкрито

— Хто розвертається? — запитала Єва, хоча внутрішньо вже знала відповідь раніше, ніж Мортен встиг її промовити.

— Обидва кораблі Хейла, — сказав він, не відриваючи погляду від екрана. — Основний і патрульний катер. Обидва змінюють курс із північної окраїни рифу прямо на нас. Не поступово, не з коливаннями розвідки — прямим, впевненим курсом, ніби в них раптово з'явилася точна інформація про те, де ми насправді перебуваємо.

Саскія, яка стояла поруч, побліднула помітніше за решту.

— Це неможливо, — сказала вона. — Я перевіряла листування годину тому. Жодних ознак підозри, жодних прямих питань про наше реальне місцезнаходження.

— Значить, справа не в листуванні, — похмуро сказав Оуен. — Значить, у нього є інше джерело.

Відповідь прийшла за хвилину, коли Мортен, переключивши радар у режим детальнішого аналізу сигналів, виявив те, що мав би помітити ще кілька днів тому: окрім основного маячка стеження, вилученого з «Наутілуса» й відтоді надійно знешкодженого, десь на борту «Кестрела» чи на самому підводному апараті залишався другий, значно менш помітний джерело сигналу — не повноцінний маячок, а простий пристрій пасивного стеження, вмонтований в один із контейнерів із піднятим золотом ще в момент навантаження на «Наутілус» у самий перший тиждень операції, коли обладнання лише готувалося Саскією до роботи.

— Другий пристрій, — сказала вона, оглядаючи знахідку з жахом людини, яка розуміє, що власна необережність кількома тижнями раніше могла зруйнувати все, чого команда досягла ціною відвертого зізнання й з таким трудом відновленої довіри. — Я не знала про нього. Клянуся, я не знала.

— Це вже не має значення, знала ти чи ні, — різко сказав Рафаель, не даючи собі часу на з'ясування ступеня її провини в цей критичний момент. — Важливо те, що в нас є приблизно двадцять хвилин до того, як обидва кораблі Хейла опиняться в межах прямої видимості, і ми маємо вирішити, що робити з цим часом, а не витрачати його на з'ясування стосунків.

Ситуація ускладнилася ще до того, як команда встигла виробити хоч якийсь план дій: майже одночасно з виявленням другого пристрою Мортен засік на радарі ще два сигнали, що наближалися з протилежних напрямків, — швидкохідний військовий катер під прапором Вальмари, той самий «Intrépido», уже знайомий команді за першим оглядом, і друге судно, незнайоме, але безпомилково військове за силуетом, що рухалося під прапором Королівства Тариф.

— Вони теж ідуть сюди, — сказав Мортен, і в його голосі вперше за всю експедицію прозвучала справжня паніка. — Обидва одночасно. Можливо, засікли активність двох кораблів «Меридіан Сальвідж», що синхронно змінюють курс, і вирішили, що відбувається щось, яке потребує негайної військової присутності.

Єва обвела поглядом радар, де чотири окремі сигнали — два кораблі Хейла й два військові судна різних, ворогуючих між собою держав — невблаганно сходилися до однієї точки океану, в центрі якої перебували «Кестрел» і «Наутілус-4» з вісімдесятьма відсотками вкраденого зі спірних вод статку на борту.

— Чотири сторони, одна точка, — сказала вона вголос, ніби вимовляння цього факту допомагало осмислити масштаб катастрофи, що насувалася. — І жодна з них не збирається ділитися з рештою тим, що знайде тут першою.

Рафаель, який вивчав карту течій і глибин з тією ж лихоманковою зосередженістю, з якою діяв у перші хвилини кризи з Лейлою під завалом, нарешті підвів погляд із виразом людини, яка побачила не вихід, але принаймні напрямок, у якому варто було шукати.

— Єдиний шлях, де ні в кого з чотирьох немає переваги, — сказав він, — це вузький коридор нейтральних вод між рифовою грядою й територіальним кордоном Есперанси-Норте. Жоден з трьох урядів не визнає ці води своїми безсумнівно, а це означає — жодне військове судно не має однозначного права переслідувати нас там без ризику міжнародного скандалу. Хейл, утім, такими сумнівами може й не переймався.

— Це наш єдиний шанс? — запитала Єва.

— Це наш єдиний шанс, — підтвердив Рафаель. — Вузький, ризикований, і якщо ми не встигнемо увійти в цей коридор раніше, ніж нас оточать із чотирьох напрямків, у нас не буде другої спроби.

Накази розлетілися по судну швидше, ніж будь-хто встиг осмислити їх до кінця: Оуен кинувся закріплювати «Наутілус-4» для аварійного буксирування, Лейла, все ще не оговтавшись від пережитого під завалом, але не дозволивши собі й секунди слабкості, зайняла позицію біля аварійних систем, готова будь-якої миті скинути баласт для збільшення швидкості, а Мортен перераховував курс до нейтрального коридору з точністю, яка за звичайних обставин зайняла б у нього добрих півгодини копіткої роботи, а зараз мала вміститися в лічені хвилини.

«Кестрел» рвонувся вперед на максимальній для потріпаного, немолодого судна швидкості, і коли двигуни заревіли на межі своїх можливостей, а перші промені світанку почали пробиватися крізь рідшу хмарність, команда побачила попереду вузьку смугу води між рифовою грядою й лінією, яку жодна карта у світі не могла однозначно визначити як таку, що належить будь-якій із чотирьох переслідуючих сил, — єдиний шлях до порятунку, що лежав рівно там, де закон переставав існувати взагалі.

Саскія, до цього моменту мовчала, вчепившись у поручень рубки побілілими пальцями, раптом подала голос — не з вибаченнями, яких від неї, можливо, чекали в такий момент, а з практичною пропозицією, породженою тією самою розважливістю, що колись зробила її незамінним фінансистом експедиції.

— У мене все ще відкритий канал зв'язку з Хейлом, — сказала вона. — Що, якщо я передам йому фальшиву інформацію прямо зараз — що військові кораблі отримали наводку на його власні незаконні дії, а не на нас? Це не зупинить його повністю, але може посіяти секунду сумніву, яка нам знадобиться.

Рафаель коротко глянув на неї, потім на кораблі, що наближалися на радарі, і кивнув.

— Роби. Втрачати нам все одно нічого.